До 2014 року Україна мала 63 тисячі річок, 40 тисяч озер, 1100 водосховищ, 400 тисяч ставків, загалом 1 млн 100 тисяч гектарів прісної акваторії. Також Україна мала морську акваторію Чорного та Азовського морів, що прилягала до її берегів.
Окупація Криму, гібридна, а потім і повномасштабна агресії Росії, призвела до колосальних втрат Україною своїх водних ресурсів :
- окупація приморських територій,
- знищення Каховського водосховища,
- замінування.
Оскільки вода є тим, що зв’язує усе, що розташоване на материку в єдине ціле, то шкода, завдана розв’язаною Росією війною, поширюється далеко за межі України.
Інформацію зібрала онлайн-мережа «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).
Понад 13 тисяч квадратних кілометрів водних шляхів в Україні залишаються замінованими, – повідомляють в Організації Об’єднаних Націй (ООН).
Удар по економіці
Основні бойові дії в Україні відбуваються здебільшого на суходолі, проте водойми також зазнають масового мінування.
Згідно з останніми даними ООН, можуть бути заміновані близько 13 500 квадратних кілометрів акваторії України, включно з річкою Дніпро, озерами та узбережжям Чорного моря.
У водойми часто потрапляють снаряди та міни, що не розірвалися.
Крім небезпеки для життя, це завдає додаткового удару економіці країни, – наголошує заступник міністра економіки України Ігор Безкаравайний:
«Водні шляхи в Україні – одні з основних артерій для того, щоб забезпечувати великий обсяг експорту і, відповідно, це безпосередньо впливає на економіку України, якщо ми не можемо використовувати водні шляхи. Україна – аграрна країна, і забезпечити логістику виключно залізничним та автомобільним транспортом неможливо».
Захід сонця над Дніпром. Місто Дніпро
Заміновані водні ресурси України складають потенційну загрозу і для інших країн Європи, особливо країн причорномор’я.
«Це несе загрозу не лише Україні, це несе загрозу нашим колегам і просто друзям у Румунії, Болгарії. Тому що течії можуть переносити вибухонебезпечні предмети. Це така проблема, яка стосується не лише України», – наголошує Наталія Дикул, консультантка з питань розмінування ПРООН.
Знищення морської якірної міни, виявленої за 250 метрів від болгарського узбережжя, березень 2024 року
«Найбільша загроза – війна»
Водолази ДСНС очистили вже 190 квадратних кілометрів і вилучили понад 2800 вибухонебезпечних предметів з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Але це лише 1,41% від загальної передбачуваної площі забруднення.
Щоб розмінувати таку кількість водойм, потрібні інновації, – кажуть самі рятувальники. Підводні дрони – одна з них. Техніка дозволяє обстежити великі території за менший термін та виявити вибухонебезпечні предмети без занурення самих водолазів.
Для розмінування водойм сапери в Україні використовують і підводних роботів, оснащених відеокамерами та гідролокаторами, – говорить Сергій Рева з Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
Спеціальне навчання роботі з роботами зараз проходять дедалі більше саперів.
Однак навіть із такими технологіями повністю очистити водойми вкрай складно.
«Основна загроза – це, на жаль, війна, що триває. Тому що ми можемо зараз обстежити акваторію, а завтра туди може щось прилетіти, і вона знову буде забруднена, і потрібно її вже повторно обстежувати», – пояснює Рева.
До того ж, російська армія завдає ударів і по гуманітарних місіях із розмінування.
У Держслужбі з надзвичайних ситуацій кажуть: для того, щоб повністю очистити водні шляхи після закінчення війни, Україні знадобиться не один рік.
Загалом, за приблизними підрахунками, в Україні заміновано 137 тисяч кілометрів – це 23% території країни. Міни ховають і маскують, а деякі типи мін встановлюються як «мінні поля».
«Бойові дії можуть закінчитися, а загроза мін – тепер уже для цивільного населення – в першу чергу залишиться. Так, наприклад, гуманітарне розмінування досі займається мінами після радянського вторгнення в Афганістан. Міни все ще небезпечні та продовжують убивати людей», – розповідала «Настоящему Времени» експертка у сфері протимінної діяльності Юлія Чікольба.
Автор: Веніамін Трубачов
Джерело: Радіо Свобода
