У центрі протистояння – санаторій “Жовтень” у Кончі-Заспі: хто спровокував силовий конфлікт між ГУР і військовими і як державна земля може перейти у приватні руки?
Про це повідомлює Стопкор.
Господарський конфлікт чи розбірки в стилі “буремних 90-х”? Журналісти вже розповідали, що увечері 3 грудня на території санаторію “Жовтень” у Кончі-Заспі сталась силова сутичка між співробітниками ГУР Міністерства оборони та військовослужбовцями частини А4005. Джерела припускають: за цією подією може стояти протистояння бізнес-інтересів впливових олігархів, зокрема Бориса Кауфмана та інших, які фактично використовують силовиків у свої цілях. При чому основний інтерес для них може становити не сам об’єкт, а елітна земля під ним, яка, до речі, належить до міської території Києва.
Інцидент у “Жовтні” не лише спричинив гучний резонанс у медіа і змусив виправдовуватись представників силових органів, дотичних до конфлікту, але й створив проблеми безпекового характеру. Як зазначив виконавчий директор “Інституту геополітичного виміру” Дмитро Биков, “жорсткою сутичкою між ГУР та в/ч А4005 за санаторій “Жовтень”, було демасковано даний пункт постійної дислокації. Тепер вже ніхто не зможе там перебувати: ні військові, ні ГУР”.
Речник Генштабу ЗСУ Дмитро Лиховій після публікації статті прямо звинуватив “Українську правду”, яка першою поширила інформацію про конфлікт, у викритті локації зосередження військових в районі Києва.
Отже, кому це на руку? Хто націлився на заповідні землі під державним санаторієм? І яким чином до цієї історії причетна чинна столична влада в особі КМДА і Київради, адже передача ділянки в приватні руки навряд чи була б можлива без відома і сприяння підлеглих мера Кличка?
Хто може бути зацікавлений у привласненні санаторію та коштовної землі (7,9 га) під ним?
За даними каналу Міжнародного детективного бюро, одним з інтересантів імовірної “схеми” може бути Борис Кауфман, відомий бізнесмен у сфері тютюнової дистрибуції через стратегічну компанію ТОВ “Тедіс Україна”. Саме він, як зазначають у дописі каналу, є “архітектором плану із забудови 7,9 га, афільованої з Федерацією профспілок України”. Його партнером у цьому, зокрема через кіпрські офшори, називають Олександра Грановського – екснардепа від Блоку Петра Порошенка.
Зауважимо, у грудні 2022 року Вищий антикорупційний суд України заочно заарештував Олександра Грановського (Алекса Боруховича), проте 20 серпня 2024 року ВАКС скасував підозру від НАБУ колишньому народному депутату Грановському, якого звинувачували в організації корупційної схеми на АТ “Одеський припортовий завод”, яка завдала збитків на 93,3 млн гривень.
Своєю чергою, Борис Кауфман також був фігурантом розслідування, яке проводили співробітники Національного антикорупційного бюро. У червні 2025 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості сімох учасників злочинної організації, причетної до незаконного заволодіння міжнародним аеропортом “Одеса”, зокрема колишнього міського голови Олексія Костусєва та підприємців Бориса Кауфмана і Алекса Боруховича.
Обвинувачені погодилися сплатити 150 млн грн до бюджету Одеси та повернути 2 488 одиниць майна громаді. Засуджені отримали умовне покарання, оскільки співпрацювали зі слідством.
Як припускають детективи, центральним елементом витонченої схеми із заволодіння землею санаторію “Жовтень”, ймовірно, стала багаторівнева операція:
- Вона почалася зі штучного накопичення боргу санаторію (близько 16 мільйонів гривень) та його перереєстрації до м. Красноград на Харківщині.
- Далі нерухоме майно було розділене та продане компаніям з орбіти Кауфмана-Грановського, зокрема ПП “УБК Каштан” та ТОВ “Вертекс-компані”.
- Фінальний акорд – входження “Бенефіт оффер” (із сумнівним внеском 13,12 млн грн) у статутний капітал новоствореного ТОВ “Клінічний санаторій “Жовтень” для отримання 49% частки.
Контроль перейшов до ТОВ “Девелопмент солюшн” (кінцевий бенефіціар – кіпріотка Крістіна Софоклеус, пов’язана з Кауфманом), якому Київрада в особі департаменту земресурсів на чолі з Петром Оленичем надала право оренди на ділянку 7,9 га (кадастровий номер 8000000000:90:400:0006) для “обслуговування об’єктів рекреаційного призначення”.
“Кульмінацією скандалу стало військове залучення ГУР, яких використали як інструмент приватної розправи: військова окупація санаторію, де військовослужбовці в/ч А4005 більше року власним коштом проводили ремонт і тренування. Згідно з даними, ГУР МОУ уклало угоду саме з компанією, сліди якої ведуть до Кауфмана, нібито для “повернення об’єкта”, в той час як в/ч А4005 мала договір від “Укрпрофоздоровниці”, – йдеться у дописі.
Особливої уваги заслуговує роль у цій історії столичної влади – як офіційної (в особі чиновників КМДА і Київради), так і неформальної (в особі так званого “смотрящого” Дениса Комарницького).
Зауважимо, Петро Оленич – колишній заступник голови КМДА Віталія Кличка – фігурує в кримінальній справі, що стосується ймовірної корупції із земельними ділянками. За даними САП, з 2019 року до лютого 2025 року в Києві діяла злочинна організація з колишніх та чинних службових осіб Київської міської ради і КМДА. Як повідомляло “Суспільне” з посиланням на правоохоронців, корупційна схема в Київській міськраді могла дозволити чиновникам незаконно заволодіти землею вартістю 11,6 млн грн.
За даними НАБУ, учасники організації знаходили перспективні земельні ділянки і реєстрували на підконтрольних осіб право власності на споруди, яких на цих ділянках ніколи не існувало. Після цього вони подавали до міськради заяву про надання їм права власності на ділянки та пояснювали це необхідністю обслуговування “споруд”.
Головними фігурантами справи видання Forbes Ukraine називає ексдепутата Київської міськради Дениса Комарницького (імовірний організатор), заступника голови КМДА Петра Оленича, депутатів Київської міськради, зокрема голову комісії з питань земельних відносин Михайла Терентьєва тощо.
Водночас, друга сторона вищезгаданого силового протистояння теж, імовірно, не така вже “біла й пухнаста”.
За попередніми даними, отриманими журналістами з власних поінформованих джерел, на боці в/ч А4005 насправді може “грати” підприємець Володимир Дідух, відомий у певних колах як “Вова Морда”. Зокрема, саме він, імовірно, надавав військовим цього підрозділу організаційну та фінансову підтримку. Наразі медіа перевіряє цю інформацію.
