129,8 га заповідної землі під загрозою забудови: Генпрокуратура судиться з КСМ-Девелопмент

129,8 га заповідної землі під загрозою забудови: Генпрокуратура судиться з КСМ-Девелопмент

У столиці вирішується питання ймовірної забудови 129,8 га землі, яка знаходяться в користуванні Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка і відноситься до природно-заповідного фонду.

Генпрокуратура в судовому порядку добивається розірвання договору щодо реконструкції розташованих там будівель і споруд, який було укладено між ботсадом і ТОВ “КСМ-Девелопмент” (з орбіти забудовника “КСМ-Груп”) в 2018 році. Прокурори зазначають, що цю угоду не погоджував Кабмін, а її реалізація призведе у т.ч. до фактичного відчуження особливо цінної землі. Цю історію також розслідує і Нацполіція, але про відповідні результати ще не відомо. Чи стане апеляційний госпсуд на сторону правоохоронців, покаже час. Столичний госпсуд влітку 2026-го відмовив Генпрокураті у задоволенні її позову. Втім, однією з причин цього, вочевидь, стало те, що НАН України, якій підпорядкований ботсад, самостійно ініціювала розірвання спірної угоди. 

На 3 грудня 2026 року заплановане засідання Північного апеляційного господарського суду у справі №910/11040/25, в рамках якої вирішується доля ймовірної забудови земельної ділянки площею 129,8 га на вул. Садово-Ботанічній, 1 (стара назва – Тимірязівська) у Печерському районі Києва.

В рамках вказаного судового спору Офіс Генерального прокурора намагається оскаржити договір, який був укладений в 2018 році між Національним ботанічним садом ім. М. М. Гришка Національної академії наук України (далі – Ботанічний сад і НАН) і ТОВ “КСМ-Девелопмент”. За цією угодою, вказана компанія отримала “право/зобов’язання” відреконструювати будівлі та споруди, розміщені на вищезгаданій ділянці (земля знаходиться в користуванні ботсаду). Крім того, правоохоронці вимагають стягнути з Ботанічного саду 2,4 млн гривень – що це за кошти, буде пояснено нижче.

Зазначимо, що 3 червня 2026 року Генпрокуратура програла перший раунд цього судового спору – Господарський суд Києва відмовив їй в задоволенні позову. Після цього правоохоронці пішли в апеляцію. 

Передісторія

17 серпня 2017 року ТОВ “КСМ-Девелопмент” звернувся до Ботанічного саду із листом, у якому просив розглянути можливість будівництва банку насінництва, реконструкції гуртожитку співробітників ботсаду, існуючих будівель та приміщень, а також ремонту мереж. Йшлося про об’єкти, які належать ботсаду та знаходяться на вул. Тимірязівській, 1. Надалі, 16 травня 2018 року Ботанічний сад звернувся до Президії НАН України, у якому повідомив про намір укласти з ТОВ «КСМ-Девелопмент» договір на будівництво та реконструкцію будинків соціально-побутового призначення на частині земельної ділянки, яка закріплена за ботсадом. Відповідним листом ботсад також попросив Академію надати дозвіл на укладення такого договору з вищезгаданою компанією. Такий дозвіл НАН України надала вже через два тижні – 31 травня.

Суд за 130 га Ботанічного саду в Києві: Генпрокуратура оскаржує скандальний договір з “КСМ-Груп” qhxidiqxziqrhab

Ділянка на карті порталу Опендатабот

Через чотири місяці, 5 жовтня 2018-го, між Ботанічним садом та ТОВ «КСМ-Девелопмент» було укладено договір щодо проєктування реконструкції та безпосередньо реконструкції об’єктів на земельній ділянці на вул. Тимирязівській, 1 (кадастровий номер – 8000000000:82:102:0060), яка перебуває в постійному користуванні ботсаду з 2005 року.

За цією угодою ТОВ “КСМ-Девелопмент” взяло на себе функції замовника будівельних робіт – щоб “за рахунок власних або залучених сил, коштів, матеріалів, засобів, техніки та устаткування забезпечити реалізацію цього договору”. За можливість “освоювати” цю територію вказана компанія мала передати ботсаду певну кількість квадратних метрів у відреконструйованих будівлях (яку саме, мало встановлюватися спеціальними додатками до угоди та протоколами розподілу житлових площ, але наразі про ці документи інформація відсутня. – КВ) або житлові площі у об’єктах “КСМ-Девелопмент” у інших районах Києва. Крім того, ботсад мав отримати від “КСМ-Девелопмент” відреконструйовану будівлю фонду насінництва. Реалізація цього проєкту, згідно з договором має тривати десять років, з яких один рік – проєктні роботи, вісім років – реконструкція, ще один рік – прийняття об’єктів в експлуатацію та реєстрація на них права власності.

Надалі,у період з 2019 по 2022 рік, між ТОВ “КСМ-Девелопмент” і Ботанічним садом було укладено низку додаткових угод до вказаного договору, згідно з якими зазначеній компанії фактично було дозволено “розплачуватися” за реалізацію договору грошовими коштами або ж шляхом надання ботсаду різних послуг. Усього у Генпрокуратурі нарахували 8 випадків таких компенсацій на загальну суму майже 2,7 млн гривень. Зокрема, “КСМ-Девелопмент” перерахував ботсаду 2 млн гривень як “компенсацію майбутніх платежів” (на що саме передбачалися кошти, у відкритих джерелах інформація відсутня), на 335,5 тис. гривень компанія виконала робіт з благоустрою території центрального входу Ботанічного саду, на 171,1 тис. ця ТОВка закупила для ботсаду ґрунту, на 68,9 тис. – цибулин тюльпанів тощо.

У 2023 році Держаудитслужба розпочала державний фінансовий аудит виконання НАН України бюджетних програм за період з 1 січня 2020 року по 30 вересня 2023 року. Одним із напрямів стала перевірка діяльності Ботанічного саду, по якій аудитори збирали інформацію з грудня 2023-го по січень 2024-го. На початку наступного року, у січні 2025-го, Держаудитслужба на своєму офіційному сайті оприлюднила дані, щодо можливих порушень, які стосуються використання вищезгаданої ділянки на вул. Садово-Ботанічній,1. Аудитори підкреслили, що зазначена земля, всупереч прямій законодавчій забороні, стала предметом інвестиційної угоди, згідно з якою передбачено зведення житлових та нежитлових будівель.. 

“6 років забудовник не міг реалізувати угоду саме через особливий режим охорони території Національного ботанічного саду. Водночас за цей час установа отримала від інвестора готівку, послуги та інші товари (зокрема цибулини тюльпанів та ґрунт) на 2,6 млн грн. Варто зазначити, що Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка входить до природно-заповідного фонду України, є об’єктом комплексної охорони і належить до земель природного та історико-культурного призначення, які охороняються як національне надбання держави. Законом «Про природно-заповідний фонд України» забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, зокрема будівництво споруд, не пов’язаних з його функціонуванням”, – повідомлялося на сайті Держаудитслужби.

Судові спори та кримінальні справи

Навесні 2025 року ТОВ “КСМ-Девелопмент” звернулось до Господарського суду Києва із позовом до Держаудитслужби щодо захисту ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Йшлося про спростування кількох формулювань у вищезгаданій публікації: “Всупереч прямій законодавчій забороні земельна ділянка Національного ботанічного саду по вул. Садово-Ботанічній (кол. Тимірязівській), 1 у Києві стала предметом інвестиційної угоди”; “6 років забудовник не міг реалізувати угоду саме через особливий режим охорони території Національного ботанічного саду”; “Водночас за цей час установа отримала від інвестора готівку, послуги та інші товари (зокрема цибулини тюльпанів та ґрунт) на 2,6 млн гривень”.

Втім, урешті-решт компанія програла цей судовий спір – крапку у ньому 8 вересня 2026 року поставив Касаційний господарський суд, відмовивши “КСМ-Девелопмент” у задоволенні його вимог. Зокрема, колегія служителів Феміди Верховного суду підкреслила, що вжиття Держаудитслужбою вислову “передачі землі під забудову” може “бути зумовлене саме метою інформаційного повідомлення як засобу інформування широкого кола осіб щодо складних для розуміння юридичних конструкцій”. Схожу думку судді вказали і щодо використання слова “готівка” замість “коштів” – це, мовляв, може свідчити про використання висловлювань, зрозумілих для широкої аудиторії, та не обов`язково свідчить про поширення недостовірної інформації.

А у вересні 2025 року Генеральна прокуратура подала вищезазначений позов про визнання недійсним договору та додаткових угод до нього, а також стягнення з ботсаду в дохід держави 2,4 млн гривень – коштів, отриманих від “КСМ-Девелопмент” (чому сума не співпадає з вищезгаданими майже 2,7 млн гривень, достеменно невідомо).

В обґрунтування своїх вимог правоохоронці, зокрема, зазначили, що вказаний договір має ознаки договору про спільну діяльність, який підлягає попередньому погодженню Кабінетом Міністрів України. Так, за доводами прокурорів, спірна угода є такою, що суперечить інтересам держави і суспільства, так як в результаті виконання її умов відбудеться незаконний перехід права власності на реконструйовані (новозбудовані) об`єкти нерухомості державної форми власності від ботсаду до ТОВ “КСМ-Девелопмент”, що призведе до зміни правового статусу нерухомого майна та вибуття особливо цінних земель, які не можуть бути відчужені. Йшлося про те, що вказана земля належить до державних земель природно-заповідного та історико-культурного призначення, тому повноваженнями щодо розпорядження земельною ділянкою, а також щодо захисту інтересів держави наділена Київська міськдержадміністрація (КМДА).

При цьому, правоохоронці підкреслили, що у липні 2025-го вони зверталися до столичної мерії з прохання повідомити про вжиті або заплановані заходи із захисту інтересів держави від наведених порушень. Однак, Департамент земельних ресурсів КМДА надав Генпрокуратурі лише загальні відомості про цю ділянку та не навів будь-яких відомостей про вжиття заходів щодо усунення порушень або хоча б про плани їх вжити. 

У ботсаду заперечували проти таких вимог. Так, його юристи вказали, серед іншого, на те, що хоча умовами спірного договору дійсно передбачена кінцева мета – отримання у власність як ботсадом і “КСМ-Девелопмент” певних часток реконструйованих Об’єктів, втім, таку мету не можна вважати спільною, оскільки в угоді не визначено саме спільної мети. Мовляв, така мета, як отримання у власність певних часток Об’єктів не суперечить закону, а відтак – надання Кабінетом Міністрів погодження на укладення відповідного договору, про яке вказували прокурори, не вимагалося. Крім того, в ботсаду вказали на безпідставність доводів прокуратури щодо вибуття з державної власності особливо цінних земель, оскільки договором не передбачено відчуження ділянки державної власності на користь “КСМ-Девелопмент”, як і не передбачено відчуження об`єктів нерухомості, що перебувають у державній власності та закріплені за Ботанічним садом на праві оперативного управління. Також представники ботсаду повідомили суду, що підписання договору було обумовлене нагальною необхідністю поліпшення матеріально-технічної бази саду, а будівництво будь-яких споруд, не пов`язаних із його функціонуванням, угодою не передбачалось. 

Схожі аргументи навели і в ТОВ “КСМ-Девелопмент”. Зокрема, юристи компанії зазначили, що внаслідок реалізації цього договору ботсад мав би можливість покращити свою матеріально-технічну базу шляхом реконструкції, оновлення, модернізації непридатних до використання будинків, будівель та споруд, а також реконструйовану будівлю фонду насінництва, що відповідало б інтересам держави і суспільства. У свою чергу, в НАН України повідомили суду, що станом на дату подання Генпрокуратурою позову вищезгадана ділянка свого статусу не змінювала, з державної власності не вибувала та жодних реєстраційних дій сторонами спірного правочину не вчинено. 

3 червня 2026 року столичний госпсуд повністю відмовив Генпрокуратурі в задоволенні позову. У суді визнали, що договір дійсно немає ознак спільної діяльності – мовляв, ботсад не бере участі у проведенні реконструкції, має власні зобов`язання та отримує свою частку у реконструйованих об’єктах. При цьому, на переконання суду, угода не передбачає внесення Ботанічним садом майна чи коштів до спільного фонду, як і не визначає, що вищезгадана земельна ділянка є вкладом ботсаду в діяльність з реалізації договору. 

Але ще однією суттєвою причиною для відмови в задоволенні вимог правоохоронців, вочевидь, стало те, що НАН України листом від 12 серпня 2025 року повідомила Генпрокуратуру про проведення заходів щодо розірвання вказаного договору – враховуючи публічний резонанс щодо питання реконструкції об`єктів на земельній ділянці Ботанічного саду та те, що фактична реалізація цієї угоди так і не розпочалася. 

Договором між Ботанічним садом і ТОВ “КСМ-Девелопмент” цікавилися і в столичній Нацполіції. Зокрема, правоохоронці “досліджували” його в рамках кримінального провадження №42025102060000141 від 11 вересня 2025 року – у цій справі Нацполіція розслідує різні порушення при укладанні схожих договорів різними структурами Національної академії наук України. 

Правоохоронці попередньо встановили, що умовами договору між Ботанічним садом і “КСМ-Девелопмент” не конкретизовано площу ділянки та об’єкти реконструкції, що розташовані на ній та є предметами угоди – як і не визначено частку майна (розмір і вартість, житлова/нежитлова нерухомість), яку має отримати ботсад в результаті його реалізації.

“Територія Ботанічного саду з усіма природними ресурсами, яка становить 129,86 га, входить до складу природно-заповідного фонду (ПЗФ) і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлено особливий режим охорони, відтворення і використання відповідно до норм Закону України «Про природно-заповідний фонд України». На цій території забороняється будь-яка діяльність, що не пов’язана з виконанням покладених на ботсад завдань і загрожує збереженню колекцій флори. А згідно з Земельним кодексом України, земля Ботанічного саду належить до особливо цінних земель. Тобто передача частини ділянки ботсаду з дозволу НАН України під будівництво житлової та/або нежитлової нерухомості суперечить вимогам діючого законодавства, а подальша реалізація договору призведе до протиправної забудови земель ПЗФ”, – зазначається в одній з судових ухвал по вказаному провадженню. 

На якому етапі наразі знаходиться слідство по вищезазначеній угоді, достеменно невідомо. Однак, з великою долею ймовірності можна припустити, що жоден з можливих фігурантів, причетних до таких ймовірних порушень, навіть не отримав підозру. 

Що відомо про фігурантів

За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “КСМ-Девелопмент” було зареєстроване у вересні 2014 року. Його керівником зазначено Наталію Возну, засновницями і власницями – сестер Ольгу і Тетяну Черненко з міста Біла Церква.

Youcontrol відносить цю компанію до корпоративної групи “КСМ-Груп”, яка об’єднує близько шести десятків компаній, зайнятих у сферах проєктування та будівництва житлових масивів, інфраструктурних об’єктів, мостів, доріг тощо. Ключові особи даної групи – Арсеній та Сергій Копистири, Наталія Возна, а також вищезгадані Ольга і Тетяна Черненко.

За даними відкритих джерел, Арсеній Копистира (на колажі в центрі) є зятем Михайла Вербенського – генерала-полковника міліції, декскерівника Головного штабу Міністерства внутрішніх справ (МВС) України (у 2005-2007 та 2014-2015 роках), ексчлена Центральної виборчої комісії (2018 рік) та ексочільника нині ліквідованого Державного науково-дослідного інституту МВС (з 2010 по 2025 роки з перервами). Також відомо, що Арсеній Копистира як мінімум до 2020 року викладав у Київському національному інституті ім. Т.Г. Шевченка

Не менш цікавою є і особистість його брата – Сергія. Останній є одним із обвинувачених у справі щодо пропозиції неправомірної вигоди тепер вже ексочільнику Мінінфраструктури Олександру Кубракову (також був віце прем’єр-міністром з відновлення України) за “допомогу” в забудові землі на вул. Тираспільській, 43 в Києві. 

Наразі Національне антикорупційне бюро (НАБУ) вже встановило, що Сергій Копистира, який називав себе фактичним власником ТОВ “Сітігазсервіс” (потенційний забудовник цієї землі), просив згаданого посадовця в обмін на квартири не тільки не розривати договір щодо будівництва житлового комплексу за вказаною адресою, а й надати деякі інші “послуги”. Зокрема, Копистира, мовляв, сподівався, що міністр посприяє йому в передачі під забудову сусідніх земельних ділянок, у виділенні коштів з держбюджету на модернізацію електричних мереж на них, в отриманні МУО на проєктування будівництва, які профільний департамент КМДА відмовився надавати, тощо. При цьому, Кубракову начебто було обіцяно збільшення розміру хабара – на додачу до 15 квартир, які вже були “переписані” на його “довірену особу”.

Забудовники з орбіти “КСМ-Груп” активно ведуть забудову земель Києва, які перебувають у користуванні НАН України та підпорядкованих академії структур. Зокрема, йдеться про територію в районі місцевості Феофанія (Голосіївський район столиці) – саме там наразі будуються 4 із 5 житлових комплексів, девелопером яких заявлено “КСМ-Груп”.

Реалізація забудовниками цих проєктів супроводжується скандалами, а також судовими розглядами, і протестами з боку громадськості. Серед найбільш гучних інцидентів – у січні 2022 року близькі до “КСМ-Груп” компанії задля будівництва багатоповерхівок знесли гуртожиток НАН України на вул. Метрологічній (Голосіївський район), де все ще мешкали люди. Під час однієї з акцій протесту проти цієї забудови відбулося силове протистоянням між місцевими мешканцями та деякими людьми, яких громадські активісти назвали “тітушками”. 

Але найбільше скандалів останнім часом виникає навколо запланованої забудови ділянки площею 5,68 га на просп. Академіка Глушкова, 65 у Голосіївському районі столиці. Користувачем цієї землі є Інститут зоології ім. Шмальгаузена НАН України, який у 2018-ому передав цю територію ТОВ “Юг-Проект” (компанія із орбіти “КСМ-Груп”) за відповідним договором. Проти зведення тут БФК (по факту, ймовірно, це будуть “звичайні” житлові багатоповерхівки) виступає столична громадськість – місцеві мешканці та активісти вимагають надати цій землі охоронний статус, адже по факту вона є лісовим масивом урочища “Теремки”. Не залишаються осторонь і правоохоронці, які ініціювали низку судових позовів, направлених на збереження вказаної території.

Крім того, правоохоронці продовжують вивчати можливі порушення при “спробах” звести житло на земельній ділянці площею 4,94 га на вул. Василя Степанченка, 5 (Академмістечко), яка знаходиться в користуванні однієї зі структур НАН України і яку збирається забудувати компанія з орбіти “КСМ-Груп”. Нещодавно БЕБ повідомило про підозри в зловживанні службовим становищем двом посадовцям Академії (як мінімум один є “колишнім”), а також ексдиректорці ТОВ “Навіум-2008”, яке й отримало право “освоювати” цю територію, а також сусідню ділянку площею 1,97 га. За інформацією слідства, через цих фігурантів державі були нанесені збитки на суму 2,3 млн гривень. Детективи вважають, що це сталося через використання землі не за цільовим призначенням – фактично ця територія є промзоною. При цьому, раніше вказаний забудовник зміг в судовому порядку добитися того, щоб на цій землі можна було зводити будівлі висотою до 100 метрів, хоча в КМДА спочатку “дозволили” не більше 45 метрів.

Крім того, схоже, “КСМ-Груп” має свої інтереси і у потенційній житлової забудови шести ділянок площею понад 6 га на вул. Антоновича, навколо яких наразі тривають судові спори. Так, ТОВ “Інвест-Проект Будівництво” наразі добивається скасування низки пунктів містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування вказаного будівництва – остання компанія наполягає на тому, що їй не потрібно нічого погоджувати з органами охорони культспадщини (хоча там і знаходиться історичний будинок, у якому проживав видатний науковець Євгеній Патон) і що там можна зводити будівлі висотою до 100 метрів. 

У свою чергу, Генпрокуратура через суд вимагає скасувати “містобуди”, повернути державі цю землю та розірвати договір на її забудову, укладений між “Інвест-Проект Будівництво” та Інститутом електрозварювання НАН України (схоже, угода мала бути погоджена Кабміном). При цьому, нещодавно правоохоронці добилися проміжного успіху – на час цього судового спору служителі Феміди заборонили проведення будівельних робіт на зазначених ділянках. Що стосується “КСМ-Груп”, то саме компанія з орбіти цього забудовника вказана генпідрядником робіт на зазначеній території.

Ботанічний сад ім. М. М. Гришка з вересня 2026 року очолює Джамал Рахметов (взагалі він працює в ботсаду з 1986 року, на колажі праворуч). На посаді керівника він змінив багаторічну директору Наталію Заіменко (на колажі ліворуч), яка керувала ботсадом з січня 2005 року. НАН України, у підпорядкуванні якого знаходиться ботсад, з жовтня 2020 року керує Анатолій Загородній. Раніше, з 1962 року президентом академії був Євген Патон, який помер в серпні 2020 року.

Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих. Вона є підозрюваною в рамках справи щодо ймовірного захоплення земельної ділянки під колесом огляду на Контрактовій площі. Наразі сферу земельних відносин столиці контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов. 

Автор: Олександр Глазунов 

КиївВлада