20 млн грн від матері-пенсіонерки, квартира майже за 14 млн грн від літньої жінки, понад 18 млн грн від 83-річної дарувальниці та дорогі будинки від батьків. У деклараціях українських прокурорів, правоохоронців, депутатів та інших посадовців з’являються значні активи, які пояснюють сімейними подарунками. Однак журналістські розслідування виявляють запитання до походження цих коштів і майна.
Про це йдеться в розслідуванні BIHUS Info.
Один із фігурантів — колишній оперативник Національної поліції Святослав Жеребчук, який у 2025 році перейшов працювати до «Енергоатому». Того ж року його родина отримала будинок площею 143 кв. м у Гатному під Києвом, задекларований за 910 тис. грн. Мати посадовця Жанна також подарувала йому понад 4 млн грн. Вона пояснила походження грошей спадщиною від тітки, хоча у 2018 році успадкувала та продала лише частку двокімнатної квартири поблизу КПІ. Батько Святослава, колишній працівник МВС Валерій Жеребчук, судився за збільшення пенсії на 2 тис. грн, яка становила 14 тис. грн. Основну частину доходів дружини Святослава складали соціальні виплати.
Прокурор Микола Кононенко, син колишнього першого заступника прокурора Києва, отримав від пенсіонерки Галини Масур квартиру площею 117 кв. м у житловому комплексі Podil Plaza Residence. Її вартість становить майже 14 млн грн. Раніше жінка позичила дружині прокурора 30 тис. доларів і зареєструвала на себе Volkswagen Tiguan, яким користувалася родина Кононенка. Зареєстрованого бізнесу Масур не має. Кононенко підтвердив отримання подарунка, але відмовився пояснювати походження коштів.
Олександр Мінченко, начальник відділу автотранспортного забезпечення Академії МВС, раніше потрапив у поле уваги НАЗК через недостовірне декларування 7,5 млн грн готівкою. Тоді він пояснив розбіжність «зайвим нулем». Суд визнав порушення, однак закрив справу через закінчення строків давності.
Батьки Мінченка подарували йому будинок площею 180 кв. м у Києві, задекларований за 8 млн грн. На його матір Валентину також оформили дуплекс у Крюківщині ринковою вартістю близько 189 тис. доларів та автомобіль Infiniti 2020 року випуску. Жінка заявила журналістам, що не знає про ці активи. Мінченко пояснив це віком матері та ліками, які вона приймає. Згодом Infiniti перереєстрували. Сам посадовець придбав Mercedes 2020 року за 1,325 млн грн, хоча на ринку пропонували аналогічні автомобілі за ціною в понад 3 млн грн.
Депутат Полтавської обласної ради та колишній керівник структури «Київміськбуду» Руслан Телятник задекларував 20 млн грн, отриманих від матері Алли Балашкевич. Жінці понад 70 років, а підприємницьку діяльність вона припинила ще у 2014 році.
Родина Телятника також отримала маєток площею 450 кв. м у Козині, землю, пов’язану з історією активів «Київміськбуду», та 49 паркомісць у Києві. Автомобіль Audi Q7 у декларації оцінили лише у 50 тис. грн. НАЗК виявило в декларації депутата недостовірні відомості майже на 31 млн грн і передало матеріали до НАБУ.
Нотаріус Ігор Панашенко з Арциза задекларував понад 18 млн грн і квартиру в центрі Києва, отримані від 83-річної Євдокії Довгань, яка не мала зареєстрованого бізнесу. Його колишня дружина Тетяна Панашенко отримала ще 7,4 млн грн від Галини Соломахи.
Тетяна очолювала лікарсько-консультативну комісію медичного центру «Канд», який слідство пов’язує з оформленням підроблених медичних документів для ухилення від мобілізації. Під час обшуку правоохоронці виявили зброю, боєприпаси та 100 тис. доларів готівкою. Походження грошей жінка пояснила подарунком.
У 2024 році на 83-річну Довгань зареєстрували дачний будинок і щонайменше 5 квартир в Одесі.
Як зазначають журналісти, подарунки від батьків та інших літніх родичів, нерухомість за заниженими цінами й автомобілі, оформлені на членів сімей, дають посадовцям змогу пояснювати володіння дорогими активами за відсутності співмірних особистих доходів.
НАЗК виявляє розбіжності в деклараціях на десятки мільйонів гривень, однак навіть справи щодо встановлених порушень іноді закривають через закінчення строків давності. Сам факт оформлення подарунка є законним, проте походження коштів і достовірність декларацій залишаються предметом перевірок.
